Орієнтовна структура магістерської роботи

Зміст Кількість сторінок магістерської роботи
Вступ 3-4
Розділ 1 Викладення теоретичних питань з досліджуваної проблеми 22-27
Розділ 2 Економічна характеристика досліджуваного об’єкта, аналіз його діяльності у вибраному напрямку досліджень 30-37
Розділ 3 Шляхи поліпшення роботи на досліджуваному об'єкті, обґрунтування пропозицій 25-30
Висновки 4-6
Список використаних джерел
Додатки

Уміння обрати тему, правильно її зрозуміти й оцінити з погляду своєчасності та соціальної значущості характеризує професійну підготовку магістранта. Для визначення актуальності достатньо 0,5-1 сторінки, де висвітлюють головне – сутність проблемної ситуації.

Ступінь розв’язання проблеми за темою демонструє ґрунтовне ознайомлення магістранта зі спеціальною літературою за темою дослідження, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, виділяти суттєве, оцінювати зроблене раніше іншими дослідниками, визначати головне у сучасному стані вивчення теми. Матеріали такого огляду треба систематизувати в певному логічному зв'язку і послідовності. Оскільки робота магістранта розкриває відносно вузьку тему, то огляд праць попередників робиться тільки з питань обраної теми, а не за проблемою загалом. У вступі в огляді називають і критично оцінюють публікації, що мають безпосереднє відношення до обраної теми.

Від формулювання наукової проблеми логічно перейти до визначення мети дослідження та конкретних завдань, які будуть виконуватися відповідно до визначеної мети. Мета – це кінцевий результат, який планується отримати в результаті проведеного дослідження. Завдання, які ставить перед собою магістрант при виконанні роботи, як правило, подають у формі переліку (вивчити..., описати..., встановити..., виявити..., визначити…, вивести залежність..., сформулювати..., узагальнити..., здійснити..., розкрити..., розробити..., побудувати модель... тощо). Формулювати завдання необхідно якомога ретельніше, оскільки їх виконання становить зміст розділів роботи. Це важливо і тому, що назви розділів формулюються відповідно до мети і завдань дослідження. При цьому необхідно стежити, щоб назви розділів не були ширшими за тему дослідження.



Обов'язковим елементом вступу є визначення об'єкта і предмета дослідження. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Об'єктом роботи магістранта виступають економічні, організаційні, соціальні та інші процеси, явища, види діяльності, відносини, які відбуваються в межах організацій, підприємств, установ, секторів, комплексів, регіонів і економіці загалом. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага магістранта, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи, яка позначається на титульному аркуші як її назва.

Сукупність отриманих результатів повинна свідчити про наявність у випускника навичок наукового дослідження. Оскільки магістерська підготовка – це одна з перших спроб науково-дослідницької або науково-педагогічної діяльності, вимоги до неї не повинні передбачати обов'язкову наявність наукової новизни, оскільки ступінь магістра – це не науковий ступінь, а освітньо-кваліфікаційний рівень. Він свідчить про наявність у випускника умінь і навичок, які притаманні науковому працівникові, який лише розпочинає свою діяльність.

Методи дослідження – це інструментарій наукового пізнання: закони, закономірності, принципи, методи, функції та завдання, що спрямовують об’єкт і предмет дослідження на реалізацію основної мети та системи цілей функціонування організацій.

Перший розділ – загальнотеоретичний. У ньому повинен бути огляд економічної літератури з проблеми, яка вивчається, а також огляд методів дослідження даної проблеми, розкривається економічна суть теми. На засадах економічної теорії та її окремих складових дослідник аналізує різні погляди щодо даної проблеми і визначає свою особисту позицію, власну думку. Тут також необхідно показати загальногосподарську важливість проблеми загалом і значення своїх досліджень для економіки конкретного підприємства, організації, установи (без докладних розрахунків і обґрунтувань, які подаються в наступних розділах).

У першому параграфі даного розділу може даватися розгорнена характеристика загальної проблеми, з вирішенням якої пов'язана тема магістерської роботи. Для цього проводиться аналітичний огляд літературних джерел: монографій вітчизняних і зарубіжних авторів, матеріалів підручників, посібників, періодичних видань, законодавчих актів держави.

У другому параграфі можуть окреслюватися завдання щодо дослідження теми, її зв'язок з іншими питаннями, які мають суттєве значення для діяльності підприємства, установи, опис основних показників досліджуваного об’єкта у взаємозв'язку з визначеною темою дослідження, їх динаміка та тенденції.

У третьому параграфі можна дати характеристику теоретичних напрямків вирішення проблеми магістерської роботи, вказати обраний метод дослідження та його переваги перед іншими засобами.

У другому розділі належить здійснити аналіз стану об'єкта дослідження.

Основне завдання другого розділу – представити результати аналізу показників у аспекті досліджуваної проблеми. У процесі вивчення проблеми визначається справжнє становище об’єкта з досліджуваної сторони проблеми, виявляються недоліки та їх причини.

У першому параграфі висвітлюється:

- послідовність проведення досліджень щодо вирішення питань, які розглядаються;

- відповідність існуючої системи сучасним потребам управління, обліку, аналізу і контролю.

Отже, перший параграф розділу розкриває властивості об'єкта дослідження.

Другий параграф може охоплювати аналіз необхідних для досягнення мети роботи показників діяльності об’єкта дослідження. Студент повинен обґрунтувати і чітко визначити систему основних показників підприємства, установи, організації, різних інституцій для дослідження теми кваліфікаційної роботи.

У процесі обробки зібраних матеріалів складаються таблиці, будуються графіки, діаграми, розраховуються відносні, середні величини, проводяться їх групування, тобто створюється нова інформація.

Третій параграф зазвичай присвячується опису прийнятих допущень і робочих гіпотез, обґрунтування необхідності удосконалення стану об'єктів, що досліджуються. Допущення та робочі гіпотези про об'єкт дослідження є результатом екстраполяції та ідеалізації знань про об'єкт дослідження. На основі вивчення, обробки й узагальнення аналітичних матеріалів студент повинен виявити вплив позитивних і негативних факторів, установити причину недоліків, оцінити можливості підприємства, установи, організації щодо підвищення ефективності тих чи інших напрямків господарської діяльності.

Підкреслимо, що аналіз повинен стосуватися лише тієї сторони діяльності, яка є предметом дослідження даної роботи.

У третьому розділі окреслюються шляхи вирішення проблем, виявлених у ході дослідження, вносяться пропозиції щодо впровадження розроблених магістрантом заходів, їх економічної ефективності. Цей розділ повинен містити конкретні економічні й соціально обґрунтовані пропозиції щодо прийняття стратегічних або проектних рішень становлення, розвитку та діяльності суб’єкта, який досліджується, використання його ресурсного, науково-технічного, організаційного та інфраструктурного потенціалу.

Бажаною та рекомендованою вимогою до третього розділу магістерської роботи для студентів зі спеціальності "Економіка підприємства" є розрахунок економічного або обґрунтування соціального ефекту від упровадження пропозицій автора у практику роботи конкретного підприємства. Якщо йдеться про абсолютно нову технологію, що вдосконалює процес організації чи управління, необхідно врахувати не тільки позитивний ефект, але й розрахувати та порівняти з цим ефектом обсяг пов’язаних з ним витрат у процесі впровадження.

Цей розділ може містити опрацювання зарубіжного досвіду діяльності об’єкта дослідження та використання його для вирішення проблем в Україні.

Не допускається проектування в магістерській роботі заходів, які вже розроблені та впроваджені в діяльності підприємства.

Також до кожного з розділів можуть подаватися висновки. Висновки до розділів повинні містити коротку суть отриманого результату з цифрами і фактами; формулювання новизни цього результату; обґрунтування достовірності результату; пояснення практичної цінності результату.

Загальнівисновки – найбільш показова і відповідальна частина роботи. Більшість із тих, хто знайомиться із завершеною роботою, в першу чергу звертають увагу на висновки, які повинні мати лаконічний, конкретний характер. У них мусить бути відображений основний зміст проведеного дослідження, його результати. Висуваючи ті чи інші пропозиції, потрібно зазначити їх ефективність.

У пропозиціях потрібно дати рекомендації щодо впровадження розроблених студентом заходів, їх економічної ефективності, доцільності застосування у практичній діяльності.

Після загальних висновків подається список використаних джерел, який свідчить про обсяги опрацьованої літератури.

Додатки – це схеми, таблиці, діаграми, графіки, звітність, інші матеріали, які переобтяжують текст основної частини роботи, але необхідні для її сприйняття. За змістом додатки можуть бути різноманітними. Для них характерні проміжні математичні доведення, формули і розрахунки, таблиці допоміжних цифрових даних, копії документів, витяги зі звітних матеріалів, виробничі плани та програми, розрахунки економічного ефекту, інструкції та методики, опис алгоритмів і програм розв’язання задач на ПЕОМ, розроблені під час виконання роботи випускника, окремі положення інструкцій і правил, ілюстрацій допоміжного характеру.


4576557892428887.html
4576588004346316.html
    PR.RU™